Населення Таджикистану на 1 липня 2026 року, за попередньою оцінкою національного статистичного відомства, орієнтовно сягнуло 10 мільйонів 817,7 тисячи осіб. За рік воно зросло на 2,0%. Це вже не «близько 8–9 мільйонів», як у багатьох довідниках початку 2010-х: за п’ять років країна додала понад мільйон жителів.

Для Чернігівщини це не абстракція. У Програмі економічного і соціального розвитку області на 2026 рік на початок 2025-го зазначено близько 918,2 тисячи жителів. Таджикистан за чисельністю більший приблизно в 12 разів. Водночас у нас населення скорочується, там — зростає майже на 200 тисяч щороку. Саме ця різниця пояснює, чому в новинах про трудову міграцію, грошові перекази й зовнішню торгівлю Центральної Азії цифри змінюються швидше, ніж звикли читати в старих енциклопедіях.

Нижче — як рахують людей у цій країні, хто там живе, де саме і де перевірити дані самостійно, без чуток.

1. Поточне населення Таджикистану

Офіційна цифра на 1 липня 2026 року — 10 817,7 тисячи осіб. На 1 січня 2026-го відомство давало 10,72 мільйона. Світовий банк для середини 2025 року публікує 10 786 734 особи й річний приріст 1,8%. Розбіжність невелика: національний облік фіксує постійне населення на конкретну дату, міжнародні оцінки — середньорічну чисельність за іншою методикою.

Ключове число 10,8 мільйона складається просто. У 2025 році органи РАЦС зареєстрували 255,1 тисячи народжень і 34,4 тисячи смертей. Природний приріст — близько 221 тисячи. Зареєстрований міграційний відтік за той самий рік — 8 429 осіб. Підсумок року: плюс 215 тисяч, або близько 2%. Далі пів року 2026-го дали ще приріст до липневої позначки. Якщо хочете прикинути самі: візьміть останню офіційну цифру на 1 січня й додайте приблизно 0,16–0,17% на місяць — так виходить той самий темп 2% на рік. Змінюють результат три речі: народжуваність (вона висока, але повільно знижується), смертність і те, скільки людей виїжджає на роботу й не потрапляє в місцевий облік.

Коротко. Для довідки достатньо орієнтира «майже 10,8–10,9 млн на літо 2026-го». Точніше за національним обліком — 10 817,7 тис. на 1 липня 2026 року.

Порівняно з Чернігівською областю різниця не лише в масштабі. У нас смертність перевищує народжуваність у кілька разів. У Таджикистані народжень у 2025-му було майже в 7,5 раза більше, ніж смертей. Тому «старе уявлення» про застійну пострадянську демографію тут уже не працює.

2. Етнічний склад населення

За переписом 2020 року таджики становлять 86,1% жителів, узбеки — 11,3%, киргизи — 0,4%, росіяни — 0,3%, інші групи — 1,9%. Новішого повного етнічного перепису немає: наступні оцінки спираються саме на цей зріз.

Таджики — іраномовний народ. Державна мова — таджицька, різновид перської, її записують кирилицею. Узбеки — тюркомовна меншина. Вони компактніше живуть на півночі, у Согдійській області (долина Фергани), а також у Хатлонській області й у столиці. Киргизи зосереджені переважно в гірських районах на сході й у окремих долинах. Російська залишається мовою міжетнічного спілкування в установах і бізнесі, але як рідна вона вже маргінальна.

Релігійно країна майже однорідна: близько 97–98% населення — мусульмани. Більшість дотримується сунітського ісламу ханафітського толку. Невелика частка — шиїти-ісмаїліти, головним чином у Горно-Бадахшанській автономній області. Християн і людей без релігійної приналежності — по близько 1–2%.

Поширена помилка — вважати таджиків і узбеків «тим самим народом із різними паспортами». Мови належать до різних сімей, писемність і побутова лексика різні, навіть якщо в прикордонних селах сім’ї змішані й люди розуміють одне одного в побуті.

3. Як розселене населення: міста й села

Більшість живе не в столиці. На 1 липня 2026 року в Душанбе нарахували 1 300,8 тисячи осіб — це близько 12% країни, не третина. Друге велике місто — Худжанд на півночі, орієнтовно 200 тисяч. Далі йдуть Бохтар, Куляб та інші центри зі 50–130 тисячами.

Джерело: Агентство зі статистики при Президентові Республіки Таджикистан, попередні дані на 1 липня 2026 року.

Міського населення — близько 27–28%. Сільського — понад 70%. Урбанізація йде повільно: частка містян майже не змінюється, бо села теж швидко приростають за рахунок народжуваності. Середня щільність — близько 76–78 осіб на км². По країні вона нерівна: у гірському Бадахшані людей мало, у зрошуваних долинах Хатлону й Согду — тісно.

Важливо. Якщо плануєте контакт із підрядником, перевізником чи родиною з Таджикистану, не орієнтуйтеся лише на Душанбе. Найбільші «людські» регіони — Хатлон і Согд, а не столиця.

4. Молоде населення та еміграція

Медіанний вік — близько 22 років. Це означає, що половина жителів молодша за цей поріг. Діти до 15 років становлять близько 36% населення, люди 65+ — близько 4%. Країна демографічно молода: робочих рук щороку більшає швидше, ніж з’являється місцевих робочих місць.

Тому трудова еміграція масова. Чисте сальдо міграції за оцінкою міжнародних структур за 2025 рік — мінус близько 22 тисячи осіб. Це лише «сальдо», а не кількість тих, хто їздить сезонно. За оцінками міграційних структур, у Росії в середині 2024-го перебувало близько 1,2 мільйона громадян Таджикистану; у першому півріччі 2025-го кількість трудових мігрантів там знизилася приблизно з 978 до 825 тисяч. Грошові перекази дають десятки відсотків ВВП: у 2024–2025 роках різні підрахунки давали близько 46–49%.

Для читача з Чернігова це працює так. Молода вікова піраміда + обмежений внутрішній ринок праці = постійний виїзд чоловіків працездатного віку. У статистиці «вдома» вони часто лишаються в числі постійного населення, а фактично місяцями працюють за кордоном. Саме тому офіційна чисельність і «кількість людей, яких видно в селі в будень» — різні речі.

Помилкове уявлення: «країна порожніє». Ні. Вона зростає. Виїжджає частина робочої сили, але народжуваність перекриває і смертність, і відтік.

5. Офіційні дані і де їх знайти

Першоджерело всередині країни — Агентство зі статистики при Президентові Республіки Таджикистан (сайт stat.tj). Там публікують оцінку на 1 січня і проміжні зрізи, зокрема на 1 липня, а також матеріали перепису 2020 року. Міжнародна звірка — індикатори Світового банку (населення, приріст, частка містян, чиста міграція) та прогнози Відділу народонаселення ООН.

Як перевірити самим:

• на stat.tj шукайте розділ про чисельність і демографічні зміни — дивіться дату зрізу (1 січня чи 1 липня);
• у базі Світового банку відкрийте показник «Population, total» і «Population growth (annual %)» за останній повний рік;
• не змішуйте постійне населення країни з оцінкою «скільки громадян зараз за кордоном» — це різні рядки.

Якщо дві цифри розходяться на 100–200 тисяч, це зазвичай різниця дат і методик, а не «підробка». Для практичної довідки беріть національну оцінку з датою й окремо фіксуйте міжнародну середньорічну.

Що робити далі

Якщо вам потрібна цифра «на зараз» для довідки, договору чи матеріалу — записуйте 10 817,7 тис. станом на 1 липня 2026 року й обов’язково ставте дату. Через пів року перевіряйте новий зріз на stat.tj: наступна кругла публікація зазвичай виходить після підсумків року, орієнтовно в лютому.

Якщо з’ясовуєте, звідки людина або контрагент — дивіться не лише «Таджикистан», а область: Хатлон, Согд, райони республіканського підпорядкування, Душанбе чи ГБАО. Для столиці орієнтир — 1,3 мільйона; для країни в цілому столиця дає лише близько восьмої частини жителів.

Якщо порівнюєте з Чернігівщиною — тримайте дві різні логіки. У нас на початок 2025-го область мала близько 918 тисяч і природне скорочення. Там — 10,8 мільйона й приріст близько 2% на рік. Масштаб і напрям динаміки не збігаються, тож переносити «наші» демографічні очікування на таджицькі документи не варто.