У 2026 році ім’я Юрій Болоховець у пошуку все ще часто стоїть поруч із посадою голови Державного агентства лісових ресурсів України. Цей підпис застарів: з агентства його звільнили навесні 2023-го, а з кінця червня 2026-го він уже не значиться генеральним директором державного підприємства «Ліси України». Для читача з Чернігова чи району це важливо не як галузева інтрига, а як перевірка дати: хто саме підписував рішення і в якому статусі.

Кадровий слід за два роки змістився двічі. 2 травня 2023 року Кабінет Міністрів звільнив його з посади голови агентства за угодою сторін. 19 грудня 2023-го відомство очолив інший керівник. 27 травня 2026-го наглядова рада «Лісів України» вирішила з 1 липня передати виконання обов’язків генерального директора Ігорю Зубовичу; 30 червня Болоховець публічно оголосив про завершення роботи на цій посаді.

Типовий запит у нас в області звучить так: людина бачить прізвище в матеріалі про землю, лісгосп чи суд і хоче зрозуміти, чи це «київський чиновник», чи свій з Прилуччини. Нижче — лише те, що підтверджується біографічними довідками відомства, розпорядженнями уряду і відкритими реєстрами, без домислів про мотиви змін.

Зв’язок із Чернігівщиною

Юрій Віталійович Болоховець народився 18 грудня 1982 року в селі Івангород тодішнього Ічнянського району. Після укрупнення районів 2020 року село входить до Прилуцького району й Ічнянської міської громади. У деклараціях місцем реєстрації й надалі вказують саме Івангород.

Місцева трудова лінія теж прив’язана до області, а не лише до місця народження. З липня 2007-го до травня 2011-го він працював інженером лісового господарства та лісничим у «Ічнярайагролісництві». Далі рік очолював державне підприємство «Прилуцьке лісове господарство», з червня 2012-го до червня 2020-го — «Ніжинське лісове господарство» при Чернігівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

Короткий обласний епізод на самій «шапці» галузі теж зафіксований: у червні–липні 2020 року він був начальником Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства. На цій посаді пробув близько місяця, після чого перейшов до Києва. Інших підтверджених фактів на кшталт депутатства міськради Чернігова чи керівництва міськими комунальними службами у відкритих довідках немає — і ми їх не добудовуємо.

Кар’єрні етапи

До повернення на Чернігівщину біографічна довідка агентства фіксує роботу в системі екології Київської області. З листопада 2004-го до січня 2007-го Болоховець був провідним спеціалістом — державним інспектором у Державному управлінні екології та природних ресурсів у Київській області. У 2005 році закінчив Національний аграрний університет за спеціальністю «Лісове господарство», кваліфікація — інженер лісового господарства.

Далі йде вже знайома обласна драбина: Ічнянщина, Прилуки, вісім років Ніжина. Цей відрізок найдовший і найкраще документований. Прогалина тут не в датах посад, а в тому, чого довідки не пояснюють: внутрішні причини переходів з лісгоспу на лісгосп у відкритих розпорядженнях не розписані, тож ми їх не реконструюємо.

Як буває на практиці: директор обласного лісгоспу влітку 2020-го за місяць проходить через крісло начальника обласного управління і вже в липні опиняється заступником голови центрального органу. Вихідна умова — багаторічна робота в Чернігівському ОУЛМГ. Рішення — розпорядження Кабінету Міністрів від 15 липня 2020 року № 869-р про призначення заступником голови Держлісагентства. Результат — з липня 2020-го до лютого 2021-го він працює в Києві, а не в Ніжині. Так виглядає не «місцевий міф», а суха кадрова сходинка, яку можна звірити за номером акта.

18 січня 2021 року уряд звільнив тодішнього голову агентства Василя Кузьовича і поклав обов’язки керівника на Болоховця як заступника. Повноцінне призначення головою датоване 18 лютого 2021 року.

Керівництво Держлісагентством

Період, який довідки називають каденцією голови Державного агентства лісових ресурсів України, має чіткі рамки: з 18 лютого 2021-го до 2 травня 2023-го. 3 листопада 2021 року його перепризначили на ту саму посаду розпорядженням Кабінету Міністрів № 1366-р — «з дати початку фактичного виконання обов’язків строком на п’ять років». П’ятирічний строк за цим актом не вичерпався: каденцію обірвало окреме рішення про звільнення.

Агентство в ті роки залишалося центральним органом виконавчої влади у сфері лісового господарства. Господарську вертикаль лісгоспів тим часом згортали в єдине державне спеціалізоване підприємство «Ліси України», яке створили восени 2022-го. Плутанина для читача починається саме тут: одна людина спершу очолює орган політики, потім переходить на підприємство, яке ці ліси експлуатує.

Механізм схожий на зв’язку міськради й водоканалу: рада затверджує правила, підприємство крутить вентилі. Аналогія швидко ламається. Після об’єднання лісгоспів «вентилі» зібрали в одну компанію з філіями по країні, а керівник агентства не залишився зовнішнім наглядачем — у травні 2023-го він сам перейшов на господарську посаду. Тому підпис «голова Держлісагентства» після цієї дати до Болоховця вже не пасує.

Що саме він зробив чи не зробив на посаді голови, ми тут не оцінюємо: немає сенсу переказувати галузеві звіти замість дат. Для чернігівського читача достатньо межі повноважень — лютий 2021-го – травень 2023-го, не довше.

Посадовий статус за датами

Офіційний акт про звільнення з агентства — розпорядження Кабінету Міністрів від 2 травня 2023 року № 396-р. Підстава в тексті — угода сторін за пунктом 3 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу». За кілька днів до оприлюднення акта, 28 квітня, про рішення уряду повідомляв Укрінформ: йшлося про перехід на іншу посаду, а не про відставку «в нікуди».

З 4 травня 2023 року Болоховець значиться виконувачем обов’язків генерального директора ДП «Ліси України», з 6 жовтня 2023-го — генеральним директором. Це вже не державна служба в агентстві, а керівництво держпідприємством. Головою агентства з 19 грудня 2023 року уряд призначив Віктора Смаля. Змішувати ці дві посади в одному рядку біографії — найчастіша помилка старих карток.

Станом на вересень 2026 року підтвердженого нового державного призначення після «Лісів України» у відкритих урядових розпорядженнях ми не бачимо. 27 травня 2026-го наглядова рада підприємства вирішила з 1 липня покласти виконання обов’язків генерального директора на Ігоря Зубовича. 30 червня Болоховець написав про завершення своєї каденції. Подальший статус — поза межею документів, які можна перевірити без здогадок.

Якщо вам трапилося прізвище в сюжеті про Івангород, Ніжинський чи Прилуцький лісгосп, шлях перевірки короткий і без чуток. Спершу дивіться дату події: до 18 лютого 2021-го він ще не голова агентства; з 2 травня 2023-го — уже не голова; з 1 липня 2026-го не виконує обов’язки гендиректора «Лісів України». Далі звіряйте акти: заступник — розпорядження № 869-р від 15 липня 2020-го; перепризначення головою — № 1366-р від 3 листопада 2021-го; звільнення з агентства — № 396-р від 2 травня 2023-го. Ці номери є в Єдиному державному реєстрі нормативних актів і на урядовому порталі.

Для земельних і реєстраційних питань по Ічнянській громаді перша точка — ЦНАП громади та кадастровий номер ділянки, а не старий заголовок у пошуку. Справа в суді перевіряється за номером провадження в Єдиному реєстрі судових рішень, а не за посадою, яку людині приписують у перепості. Так ви відділяєте людину з Івангорода від ярлика, який система ще не встигла зняти.