«У війську Івана знали за позивним «Добряк» — за щирість, доброту та готовність допомогти». Так згадують 29-річного Івана Шаповаленка, з яким 26 вересня попрощалася Ічнянщина. Того ж періоду в Коропській громаді поховали 47-річного старшого солдата Володимира Проявка.

Напередодні, 25 вересня, йому мало виповнитися 29 років. Замість привітань із днем народження рідні проводжали його в останню путь.

Іван Шаповаленко народився 25 вересня 1997 року в Ічні. Він був довгоочікуваним сином, улюбленим братом і добрим другом. Займався спортом, багато читав, мріяв відкрити власну справу, створити родину та мати дітей. 23 вересня 2026 року він загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання внаслідок удару ворожого FPV-дрона.

Попрощатися з Іваном прийшли рідні, побратими, однокласники та жителі громади. Поховали захисника на кладовищі «Ковалівське».

Коропська громада попрощалася зі старшим солдатом

Володимир Проявко загинув 19 вересня 2026 року поблизу села Стариця Чугуївського району Харківської області під час виконання бойового завдання. Народився 11 червня 1979 року в селі Іваньків, згодом жив у Риботині. До війська став у лютому 2023 року. Спочатку служив у підрозділі протиповітряної оборони на Рівненщині, пізніше продовжив службу на сході України.

Рідні та знайомі згадують його як спокійну, добру і щиру людину, турботливого чоловіка та батька. У Володимира залишилися дружина та донька-першокласниця. Також його оплакують дві сестри та брат. Траурний кортеж із тілом військового жителі громади зустрічали навколішки. Володимира Проявка поховали з військовими почестями — під звуки Державного Гімну України та триразового збройного салюту.

Івану було 29. Володимиру — 47. Обидва загинули на війні, захищаючи Україну.