У громадах Чернігівської області попрощалися із військовими, які загинули на російсько-українській війні. 6 вересня 2026 року поблизу села Чуйківка Шосткинського району Сумської області в один день загинули 34-річний старший солдат Валерій Пасльон і 33-річний Віталій Тодавчич.

Кого поховали в області

• Валерій Пасльон із села Лихачів Мринської громади Ніжинського району загинув 6 вересня 2026 року на Сумщині; поховали в рідному селі.
• Віталій Тодавчич із села Кувечичі Новобілоуської громади загинув того ж дня поблизу Чуйківки; поховали в Кувечичах.
• Олександр Вовнянко, 54 роки, старший лейтенант із Прилук, загинув 27 червня 2024 року біля Красногорівки на Донеччині; понад два роки вважався безвісти зниклим, прощання відбулося в соборі Різдва Богородиці в Прилуках.
• Віктор Голумбієвський, 53 роки, солдат із села Куковичі Менської громади, помер 6 вересня 2026 року в Чугуївській міській лікарні; поховали в рідному селі.
• Роман Биков, 45 років, із Новгорода-Сіверського, помер 11 вересня 2026 року, бувши у відпустці; поховали в Новгороді-Сіверському.
• Ігор Єрмоленко, 29 років, із Городні, загинув 24 серпня 2026 року на Донеччині; поховали на кладовищі «Червінщина».

Валерій Пасльон працював охоронником на київському залізничному вокзалі, потім у чернігівській хлібопекарні та торговим представником. З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до територіальної оборони Чернігова, у березні 2022-го добровольцем пішов до Національної гвардії. Пройшов навчання в Черкаській області, служив на півночі Чернігівщини на кордоні з Білоруссю, на Донеччині та на сумському напрямку. Був старшим кулеметником бронеавтомобіля, мав позивний Тамада. Залишилися дружина, син і донька, мати та дві сестри.

Віталій Тодавчич народився в Закарпатській області в багатодітній родині, згодом родина переїхала до Кувечичів. До повномасштабного вторгнення працював охоронником відділу охорони іноземців та супроводження Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства. У лютому 2024 року його мобілізували до Національної гвардії. Без батька залишилися три донечки.

Максим Криндач, 42 роки, народився в Києві, останнім часом жив у батьків у селі Кобижча Бобровицької громади. Служив із січня 2025 року, загинув 1 вересня 2026 року. Залишилися дочка Валерія, мати Наталія Федорівна, батько Іван Михайлович, брати Павло та Федір. Денис Кудряшов, 40 років, із села Чумак на Ріпкинщині, мобілізований навесні 2024 року, загинув 14 липня 2024 року на донецькому напрямку; поховали в селі Вишневе Ріпкинської громади.

Олександр Коваленко, 30 років, був дронщиком, головним сержантом 1-го взводу безпілотних авіаційних комплексів третього армійського корпусу. Загинув 10 серпня 2026 року в районі селища Новоселівка Краматорського району. Віктора Кіріченка, 34 роки, із села Никонівка Срібнянської громади, мобілізували 25 червня 2024 року; загинув 23 вересня 2024 року, майже два роки вважався зниклим безвісти, поховали в рідному селі після повернення тіла.

Олексій Поета, 40 років, із Варви, добровольцем став на захист України у 2022 році, загинув 6 вересня 2026 року на Харківщині; поховали на варвинському кладовищі «Нове». Андрій Голляк, 49 років, із Бахмача, мобілізований 7 березня 2025 року, отримав інвалідність І групи після поранення, помер 8 вересня 2026 року в місцевій лікарні; поховали в Бахмачі. Григорій Іллєнко, 35 років, із села Рижки на Коропщині, мобілізований у липні 2025 року, воював на покровському напрямку, загинув 9 вересня 2026 року; поховали в селі Нехаївка Коропської громади.