Єгор з Городні виховується бабусею Ніною. Навчальний рік на прикордонні почався непросто. Хлопець — син загиблого прикордонника. Мама теж померла рано. Тепер опікункою школяра є бабуся.
Єгор каже: «Хотілося в школу ? Так. У нас зум, але хотів у школу ходити». Ніна Шекера розповідає: «З цими тривогами нам важко, не завжди інтернет підключається, то відключаються, буває гучно, а так все добре. До школи підготувалися, відпочивали».
Єгору та іншим дітям-сиротам полеглих Героїв благодійники передали подарункові сертифікати від Епіцентру на 5000 гривень. За них можна купити все необхідне для навчання. Також передали рюкзаки з аксесуарами від фундації Олени Зеленської.
Всеукраїнську акцію вже третій рік поспіль проводить Авіакомпанія «Українські вертольоти» через благодійну платформу «Дітям наших Захисників».
Підготовка до школи й навчання під тривогами
Заступник начальника Чернігівської ОВА Іван Ващенко зазначив: «Це наша спільна робота, не забувати і плекати дитинство для дітей наших захисників і захисниць. Дякую, хто долучився, важливо і цінно». Регіональна координаторка платформи «Дітям наших Захисників» Тетяна Ждан сказала: «Давайте надалі будемо тримати стрій, плече до плеча, серце до серця. І разом робити добру справу».
Діти та опікуни кажуть, що до школи вже підготувалися заздалегідь. Проте потреби в одязі, книжках, зошитах і навчальному приладді залишаються. Головне — діти хочуть повноцінно навчатися, але через тривоги це не завжди вдається. Вони розуміють, що знання важливі.
Школяр Артем пояснює: «Це потрібно буде потім в подальшому навчанні, в роботі, професїї». Дідусь-опікун Олександр Півень сказав: «Я дуже зворушений, що так приємно зробили, гарно всім, подяка за те, що організували для нас пані Олені Зеленській».
Школярка Аня розповіла: «Більше навчатися треба, підготуватися треба. Є улюблені предмети ? Спорт, волейбол тренуюся». Бабуся-опікунка Світлана Семенова зазначила: «Городня – на прикордонні. Вчора єдиний день навчалися майже без тривог…Перебираємо те, що є, часто купуємо нове , бо школа – пріоритет, малювати, писати, стікери, обкладинки. Воно ніколи не буває зайвим. Хочеться купити».
Маргарита сказала: «1 вересня ми не пішли, тому у нас була дистанційка. Заборонило міністрество, дозволили тільки для 1 та 11 класів. Для 1-го – перших дзвоник, а для 11-го – останній і ми лишилися в зумі. Ці дні в школі були, а сьогодні зум уже». Дітям також організували майстер-класи, аби згадка про зустріч була теплою, а вироби власними руками нагадували про цей день.