Ще зі шкільних років чернігівський журналіст Олександр Молибога перечитував журнал «Старт», газети «Команда» й «Український футбол», щотижневик «Футбол» і відкривав парламентську газету «Голос України» насамперед на спортивній сторінці. Навесні 2017-го в газетах «Наш край» та «Світ-інфо» вийшов його перший репортаж «Кубок області їде до Анисова» — про перемогу команди рідного села «Зернопром» у фіналі Кубку Чернігівської області.

Саме після цієї публікації він почав регулярно висвітлювати ігри «Десни». На стиль, як заявив Молибога, вплинули Валентин Щербачов («Старт»), Віктор Браницький та Ігор Засєда («Голос України»), Володимир Кулеба («Независимость»), Артем Франков і Борис Таліновський («Футбол»), Валерій Мирський («Команда»), Семен Случевський («Спорт-експрес в Україні»). «На жаль, декого з них уже немає серед нас», — сказав він. Також згадав спортивних письменників Олександра Ніліна та Деві Аркадьєва: «Від кожного є чому повчитися».

У 2017–2020 роках займався краєзнавчими дослідженнями, зокрема долями репресованих земляків Чернігівського району. У 2020 році видав книжечку-біографію про односельця, ветерана Другої світової війни Івана Андрієнка.

У травні 2026 року вийшла його стаття про життя і творчість поета Андрія Демиденка до 75-річчя. Вона справила неабияке враження на самого Демиденка, і він запропонував Молибозі вступити до Національної спілки журналістів України.

Посвідчення Асоціації спортивних журналістів України журналіст назвав підсумком восьмирічної активної роботи у спортивній журналістиці. «Для мене це не лише формальність, а й визнання того, що моя праця потрібна читачам», — заявив він.

«Дякую всім, хто читає, коментує, дає слушні поради. Я намагатимуся працювати й надалі, хоча війна вносить свої корективи», — сказав Олександр Молибога. Як писала Леся Українка: «Contra spem spero» — без надії сподіваюся.